Seit der russischen Invasion in die Ukraine sind Millionen Menschen auf der Flucht.

Wohin fliehen sie?

Wie ist ihre rechtliche Situation?

Und welche Folgen hat der Krieg für die Communities in Deutschland?

 

 

Flüchtlinge aus der Ukraine in Deutschland

Stand: Jan. 2023

Zwischen Ende Februar und dem 23. Januar 2023 wurden 1.051.987 Geflüchtete aus der Ukraine im Ausländerzentralregister (AZR) registriert. Davon haben:

  • 742.555 einen Aufenthalt nach §24 AufenthG
  • 134.058 eine Fiktionsbescheinigung (d.h. es wurde noch nicht über Antrag entschieden)
  • 132.590 ein Schutzgesuch geäußert
  • 42.784 noch kein Schutzgesuch oder Titelerteilung

Auch der UNCHR veröffentlicht Zahlen zu Deutschland. Abweichungen ergeben sich durch unterschiedliche Zeitpunkte der Veröffentlichung.Quelle

Wie viele Personen genau Deutschland erreicht beziehungsweise verlassen haben, lässt sich nicht mit Sicherheit feststellen. Ukrainische Staatsbürger*innen können ohne Visum in die Europäische Union einreisen und sich in EU-Mitgliedstaaten des Schengen-Raums frei bewegen. Das BAMF sagt, dass einige Geflüchtete bereits weiter- beziehungsweise zurück in die Ukraine gereist sein könnten.Quelle

Was weiß man über die Flüchtlinge aus der Ukraine?

Rund 96 Prozent von den im AZR registrieren Geflüchteten sind ukrainische Staatsbürger*innen (Stand: 23. Januar). Unter den Erwachsenen sind knapp 70 Prozent Frauen und 30 Prozent Männer. Rund 355.000 der im AZR registrierten Geflüchteten aus der Ukraine sind Kinder und Jugendliche unter 18 Jahren, davon die meisten im Grundschulalter (38 Prozent).Quelle

Der Studie "Geflüchtete aus der Ukraine in Deutschland" zufolge liegt das Durchschnittsalter der ukrainischen Geflüchteten bei etwa 28 Jahren. Viele von ihnen sind ohne Partner nach Deutschland gekommen (77 Prozent). Fast die Hälfte der erwachsenen Geflüchteten reiste mit Kindern (48 Prozent) ein.Quelle

Wo wohnen sie?

Fast drei Viertel aller Geflüchtete aus der Ukraine wohnen in privaten Wohnungen und Häusern – das geht aus der Studie "Geflüchtete aus der Ukraine in Deutschland
 " hervor. Von ihnen leben rund 25 Prozent zusammen mit Angehörigen oder Freund*innen, die bereits in Deutschland waren. 17 Prozent der Geflüchtete wohnen in Hotels oder Pensionen. Lediglich 9 Prozent in Gemeinschaftsunterkünften für Geflüchtete.Quelle

Wie viele von ihnen werden bleiben?

37 Prozent der Geflüchtete aus der Ukraine möchtet langfristig in Deutschland bleiben. Weitere 34 Prozent nur bis Kriegsende. Lediglich zwei Prozent planen, innerhalb eines Jahres zurückzukehren, zeigt die Befragung" von IAB, BiB/FReDA, BAMF und SOEP Stand Oktober 2022.

Flüchtlinge aus der Ukraine in den Bundesländern

Stand: Nov. 2022

Die meisten Kriegsflüchtlinge aus der Ukraine wohnen in folgenden Bundesländern (Zahlen aufgerundet, Stand September 2022). Quelle

  • Nordrhein-Westfalen: 219.000
  • Bayern: 149.000 Personen
  • Baden-Württemberg: 131.000
  • Niedersachsen: 109.000
  • Hessen: 80.000

Die Bundesländer erfassen die Zahl der im Land registrierten Geflüchteten aus der Ukraine allerdings sehr unterschiedlich. Einige beziehen sich auf Daten des Ausländerzentralregisters, während andere die Zahl der in Aufnahmeeinrichtungen registrierten Personen berücksichtigen. In beiden Fällen handelt es sich um Schätzungen, denn es ist nicht bekannt, wie viele Geflüchtete wieder fortgezogen sind.

Aufnahme in den Bundesländern

Alle Bundesländer haben ihre Aufnahmeinfrastruktur 2022 ausgebaut: Bayern hat zum Beispiel rund 40.000 neue Aufnahmeplätze für Geflüchtete aus der Ukraine geschaffen, in Niedersachsen wurde die Platzzahl in Aufnahmeeinrichtungen mehr als verdoppelt. Dennoch melden alle zuständigen Ministerien, dass die Belegungsquote in den Flüchtlingsunterkünften sehr hoch ist: In Hamburg und Berlin liegt sie etwa bei 99 Prozent. In Brandenburg, Mecklenburg-Vorpommern und Niedersachen liegt sie bei rund 80 Prozent. Es werden verstärkt Notunterkünfte in Hallen, Hotels und Gewerbeimmobilien genutzt.Quelle

Viele ukrainische Geflüchtete leben noch in Aufnahmeeinrichtungen. Einige von ihnen finden auf den angespannten Wohnungsmärkten keine eigene Wohnung. Andere, die nach der Ankunft in Deutschland privat untergekommen waren – alleine oder bei Verwandten, Bekannten oder Gastfamilien – mussten inzwischen diese Wohnungen verlassen und in Flüchtlingsunterkünfte ziehen. In Bayern sind rund 29.000 Geflüchtete aus der Ukraine in staatlichen Unterkünften untergebracht. In Hamburg sind das etwa 17.000 Menschen, in Berlin rund 3.000 Personen (Stand November). In den meisten Bundesländern sind es deutlich weniger Menschen, da Aufnahmeeinrichtungen der Länder verstärkt für andere Asylbewerber*innen benötigt werden.Quelle

Die Verteilung der Geflüchteten auf die Bundesländer erfolgt generell nach dem sogenannten Königsteiner Schlüssel. Die Länder verteilen wiederum auf Kommunen und Landkreise weiter. Für Geflüchtete aus der Ukraine gibt es seit Juni 2022 neben dem Erstverteilsystem für Asylsuchende (EASY) das Erfassungs- und Verteilsystem "FREE". Etliche Bundesländer hatten die Aufnahme von Geflüchteten aus der Ukraine über das System "FREE" vorübergehend eingestellt.Quelle

Wo sind die meisten Leistungsempfänger*innen, wo die meisten Schüler*innen?

Wenn man die Zahl der Leistungsberechtigten und Schüler*innen aus der Ukraine mit der Gesamtbevölkerung der Bundesländer vergleicht, fällt auf: Einige Bundesländer haben überdurchschnittlich viele Personen aufgenommen. Dazu zählen Mecklenburg-Vorpommern, Sachsen und Hamburg.Quelle

Ukrainische Flüchtlinge in anderen Ländern

Stand: Jan. 2023

Seit der russischen Invasion in der Ukraine sind Millionen Menschen auf der Flucht. Die wichtigsten Zahlen:

  • 4.952.938 Personen (Stand 24. Januar) haben dem UNHCR zufolge europaweit temporären Schutz auf Basis der Massenzustromrichtlinie der EU oder ähnlichen Mechanismen (wie beispielsweise dem Schutzstatus S in der Schweiz) erhalten.
  • 7.996.573 Menschen aus der Ukraine sind dem UNHCR zufolge vorläufig als Flüchtlinge in Europa registriert (Stand: 24. Januar).
  • Der IOM zufolge sind rund 5.914.000 Menschen Flüchtlinge im eigenen Land (Stand: 5. Dezember). Im Mai lag die Zahl bei über sieben Millionen Menschen.
  • 5.236.000 Menschen sind in der IOM zufolge wieder an ihren Wohnsitz in der Ukraine zurückgekehrt (Stand 5. Dezember).

Stand 24. Januar war die Anzahl der Schutzsuchenden aus der Ukraine in die Nachbarstaaten und anderen Ländern:  

Quelle: Neueste Zahlen zu Ukrainer*innen in weiteren Ländern veröffentlicht der UNHCR wöchentlich über diese Webseite. Die Innenministerien einiger Länder – beispielsweise der Schweiz, Italiens oder Tschechiens – verkünden die aktuellen Zahlen täglich über ihre offiziellen Twitter-Accounts. 

Weitere Länder Europas, in die viele Menschen aus der Ukraine geflohen sind: 

  • Italien: 169.306 (vorläufig registrierte Flüchtlinge, Stand: 20.01.)
  • Spanien: 161.012 (vorläufig registrierte Flüchtlinge, Stand: 24.01.)
  • Großbritannien: 157.300 (vorläufig registrierte Flüchtlinge, Stand: 16.01.).Quelle

Hinweise zu den Zahlen: Wie viele Geflüchtete aus der Ukraine sich in welchem Land aufhalten, kann nicht genau ermittelt werden: Da einige Geflüchtete aus der Ukraine zunächst in ein Land fliehen und anschließend in ein anderes weiterreisen (z.B. über die Republik Moldau nach Rumänien), können sich Verzögerungen oder doppelte Zählungen in den Daten ergeben. Darüber hinaus können sich ukrainische Staatsbürger*innen frei zwischen den EU-Staaten bewegen. Es könnte also auch sein, dass einige Menschen in einem Land zwar Schutz beantragen, aber später in ein anderes Land weiterreisen. Quelle

 

Wer flieht?

Es fliehen vor allem Frauen und Kinder, Männer zwischen 18 und 60 Jahren dürfen wegen der Mobilmachung das Land nicht verlassen. Einer Befragung der Asylagentur der Europäischen Union (EUAA) zwischen April und Juni 2022 zufolge sind 82 Prozent der Geflüchtete Frauen. Fast jede fünfte Person ist minderjährig. 96 Prozent sind Ukrainer*innen, vier Prozent sind Drittstaatsangehörige.Quelle

Geflüchtete aus der Ukraine sind überdurchschnittlich gut qualifiziert: Etwa drei Viertel von ihnen haben einen Hochschulabschluss (Bachelor oder Master). Als der Krieg begann hatten 77 Prozent von ihnen eine Arbeit.Quelle

Geflüchtete haben ihr Ziel nach unterschiedlichen Kriterien ausgewählt: Die wichtigsten waren, ob es bereits Angehörige im Land und gute Arbeitsperspektiven gab. Etwa ein Drittel aller Geflüchtete hat eine Unterkunft bei Gastfamilien gefunden. 20 Prozent bei Freunden und Verwandten.Quelle

Minderjährige Flüchtlinge aus der Ukraine

Stand: Jan. 2023

Seit Kriegsbeginn wurden 355.031 Kinder und Jugendliche unter 18 Jahre im Ausländerzentralregister erfasst (Stand 23. Januar). Einige könnten bereits weitergereist sein.Quelle

Rund 4,3 Millionen Kinder mussten aus den Kriegsgebieten der Ukraine fliehen, 1,8 Millionen in andere Länder, schätzte das Kinderhilfswerk der Vereinten Nationen UNICEF Ende März. Rund die Hälfte der Kriegsflüchtlinge aus dem Land sind Kinder und Jugendliche.Quelle

Ukrainische Kinder in Kitas

Laut einer repräsentativen Befragung unter ukrainischen Geflüchteten besuchen 22 Prozent der Kinder unter drei Jahren und 59 Prozent der Kinder im Alter von drei Jahren bis zum Schuleintrittsalter eine Kita. Quelle

Ukrainische Kinder und Jugendliche an deutschen Schulen

Rund 203.000 Kinder und Jugendliche aus der Ukraine wurden bereits an deutschen allgemein- und berufsbildenden Schulen aufgenommen (Stand: 22. Januar 2023). In einer repräsentativen Befragung unter ukrainischen Geflüchteten gaben 91 Prozent der Familien mit Kindern im schulpflichtigen Alter an, dass mindestens ein Kind die Schule besucht.Quelle

Im März kündigten die meisten Bundesländer an, sogenannte Willkommensklassen einzurichten, in denen die Kinder und Jugendlichen zunächst getrennt von anderen Schüler*innen unterrichtet werden. Eine Umfrage des MEDIENDIENSTES im November unter den Kultusministerien zeigt: Mittlerweile wird in vielen Bundesländern ein Teil der ukrainischen Schüler*innen in Regelklassen unterrichtet, andere in getrennten Klassen. Viele ukrainische Schüler*innen konnten bereits in die Regelklassen wechseln, da sie ausreichend Deutsch können.

Die staatlichen Schulen bieten selbst keinen Unterricht an, der einem ukrainischen Lehrplan folgt. Das hat die Kultusminister*innenkonferenz im Juni beschlossen. Viele Schüler*innen nehmen aber nachmittags an Online-Unterricht aus der Ukraine teil. Den Bundesländern liegen keine Zahlen dazu vor, wie viele Kinder das sind. In einer repräsentativen Umfrage unter ukrainische Geflüchteten gaben 23 Prozent der Familien mit Kindern im schulpflichtigen an, dass mindestens ein Kind ukrainischen online-Unterricht besucht. Der wird vor allem als Ergänzung zum deutschen Unterricht gesehen.Quelle

Die Recherche des MEDIENDIENSTES ergab: Für fast alle Bundesländer ist die größte Herausforderung, dass Lehrkräfte und Räume in den Schulen fehlen. Zudem seien viele Kinder und Jugendliche psychisch durch den Krieg belastet und hätten Traumata. Hinzu komme, dass es für viele Familien nicht klar sei, wie lange sie in Deutschland bleiben, die Motivation, in Deutschland zur Schule zu gehen sei deshalb bei einigen Schüler*innen gering.

Wie steht es um ukrainische Lehrkräfte?

Zwischen 13.500 und 19.400 zusätzliche Lehrkräfte an Schulen seien nötig, um die neuen Schüler*innen zu unterrichten, so eine Studie des Instituts der Deutschen Wirtschaft (IW) von Ende Mai 2022. Alle Bundesländer haben neue Lehrer*innen und weiteres pädagogisches Personal eingestellt, darunter pensionierte Lehrer*innen oder Quereinsteiger*innen.

Zudem haben rund 3.000 Personen aus der Ukraine mittlerweile eine Stelle an Schulen gefunden – das ergab die Umfrage des MEDIENDIENSTES unter den Kultusministerien. Meist unterrichten sie jedoch nicht als Lehrer*innen, sondern unter anderem als Sprachmittler*innen oder Lernbegleitung. Um als Lehrer*innen zu arbeiten, müssten sie den normalen Anerkennungsprozess durchlaufe, die Hürden sind hoch. 

Drittstaatsangehörige aus der Ukraine

Stand: Jan. 2023

Im Zuge des russischen Angriffs auf die Ukraine mussten auch viele Drittstaatsangehörige das Land verlassen. Die wichtigsten Zahlen: 

  • Nach Angaben der Internationalen Organisation für Migration (IOM) waren es zum Stichtag 28. Dezember 2022 rund 592.000 Personen.Quelle
  • In Deutschland befinden sich derzeit knapp 38.000 Kriegsflüchtlinge aus der Ukraine ohne ukrainische Staatsbürgerschaft (Stand: 23. Januar).Quelle
  • Zum 24. September hatten rund 14.400 Geflüchtete Drittstaatsangehörige aus der Ukraine in Deutschland vorübergehenden Schutz nach der sogenannten Massenzustrom-Richtlinie erhalten.Quelle

Kriegsflüchtlinge aus Drittstaaten können nach der Massenzustrom-Richtlinie nur dann wie ukrainische Staatsbürger*innen einen Aufenthaltstitel in der Europäischen Union erhalten, wenn sie internationalen Schutz genießen oder sich mit einem unbefristeten Aufenthaltstitel in der Ukraine aufgehalten haben und nicht sicher in ihr Herkunftsland zurückkehren können. 

Eine Übergangsregelung ermöglichte zunächst auch Drittstaatler*innen, die mit befristetem Aufenthalt in der Ukraine waren, Einreise und Aufenthalt. Nachdem diese zum 31. August auslief, können sich viele von ihnen nur noch 90 Tage legal in Deutschland aufhalten. Berlin, Bremen und Hamburg haben insbesondere für Drittstaatler*innen, die zum Studium in der Ukraine waren, eine Anschluss-Übergangslösung gefunden, die ihnen einen Aufenthalt für sechs weitere Monate ermöglicht.Quelle

Welchen Aufenthaltstatus hatten sie in der Ukraine?

Rund 293.600 Ausländer*innen sollen 2020 – Zeitpunkt der jüngsten Erhebung der Internationalen Organisation für Migration (IOM) – in der Ukraine mit dauerhaftem Aufenthaltsstatus gelebt haben. Außerdem hatten mehr als 150.000 Personen befristete Aufenthaltstitel. Etwa die Hälfte von ihnen waren internationale Studierende – vor allem aus Indien (23,6 Prozent), Marokko (11,5 Prozent), Turkmenistan und Aserbaidschan (jeweils sieben und sechs Prozent) und Nigeria (fünf Prozent).Quelle

Unter den Drittstatsangehörigen sind laut UNHCR auch ungefähr 4.900 Flüchtlinge und Asylsuchende (vorläufige Zahlen für 2021; 2020: rund 4.600). Die meisten von ihnen kamen aus Afghanistan und Syrien. Der Migrationsforscher Franck Düvell schätzt allerdings, dass zum Kriegsausbruch deutlich mehr Geflüchtete im Land lebten: Seit den 80er Jahren sollen im Land etwa rund 20.000 afghanische Flüchtlinge Schutz gesucht haben.Quelle

Vor dem Krieg: Ukrainer*innen in Deutschland

Stand: Sep. 2022

Vor dem Ukraine-Krieg lebten rund 331.000 Menschen mit einem ukrainischen Migrationshintergrund in Deutschland. Sie machten rund 10 Prozent der postsowjetischen Migrant*innen und deren Nachkommen aus. Etwas mehr als die Hälfte von ihnen hat die deutsche Staatsangehörigkeit (196.000), etwas weniger die ukrainische Staatsangehörigkeit (135.000), so die Zahlen der Bevölkerungsfortschreibung für 2020.Quelle

Tatsächlich könnten es bis zu 250.000 ukrainische Staatsbürger*innen in Deutschland gewesen sein, schätzte Migrationsforscher Franck Düvell, denn viele Menschen pendelten visumsfrei zwischen den beiden Ländern. 

Eine Besonderheit: Unter den ukrainischen Staatsangehörigen sind Frauen deutlich in der Mehrheit (rund 64 Prozent).Quelle

Nachdem russische Einheiten 2014 die Krim besetzt haben und Krieg im Osten des Landes ausgebrochen ist, haben viele Ukrainer*innen ihr Land verlassen. Die Zahl derjenigen, die nach Deutschland eingewandert sind, ist gestiegen.

Wo leben viele Ukrainer*innen?

Die meisten Ukrainer*innen lebten vor dem Krieg in Berlin (13.000) und München (7.300). Zudem lebten viele in Städten und Ballungsräume im Westen und Süden. Verglichen mit  anderen ausländischen Bevölkerungsgruppen sind sie stärker verteilt über das Bundesgebiet. In Ostdeutschland ist ihr Anteil höher, vor allem weil dort verhältnismäßig wenige andere Ausländer*innen leben, wie IAB-Forscher*innen gezeigt haben. Den größten Anteil an der ausländischen Bevölkerung haben Ukrainer*innen in Schwerin (7,8 Prozent) und Frankfurt/Oder (7 Prozent). Die Verteilung liegt unter anderem daran, dass jüdische Kontingentflüchtlinge aus der Ukraine in den 1990er Jahren über das Bundesgebiet verteilt wurden.Quelle

Viele Kriegsflüchtlinge aus der Ukraine zogen zunächst zu Familie und Bekannten. Vielerorts, beispielsweise in Berlin und in Bayern, wurden im Laufe des Jahres allerdings strengere Regeln eingeführt. Flüchtlinge aus der Ukraine durften sich dann beispielsweise nur niederlassen, wo sie enge Familienmitglieder nachweisen konnten.

Aufenthaltstitel der Ukrainer*innen 

Die meisten ukrainischen Staatsangehörigen in Deutschland, die vor dem Krieg einreisten, haben einen unbefristeten Aufenthaltstitel – das heißt: Sie leben in der Regel seit mindestens fünf Jahren in Deutschland und dürfen hier bleiben. Von den Personen, die noch einen befristeten Aufenthaltsstatus haben, kamen die Hälfte über den Familiennachzug (47 Prozent), als Flüchtlinge (22 Prozent) oder zu Erwerbszwecken (13 Prozent) nach Deutschland.Quelle 

Einen Asylantrag haben in den letzten Jahren nur wenige Ukrainer*innen gestellt und von denen haben nur wenige Asyl erhalten. Bis Ende 2021 lag die Schutzquote für ukrainische Geflüchtete bei rund vier Prozent.Quelle

Im Vergleich zu anderen Gruppen postsowjetischer Migrant*innen sind Ukrainer*innen stärker sozial benachteiligt. Mehr als ein Drittel von ihnen verdient im Monat weniger als 1.500 Euro, wie Zahlen aus der Zeit vor dem Ukraine-Krieg zeigen.


Mehr Zahlen und Fakten zu post-sowjetischen Communities insgesamt in Deutschland im Infopapier
"Post-Sowjetische Migration in Deutschland" (Juni 2021)

 

Rechtliche Situation für Flüchtlinge aus der Ukraine in Deutschland

Stand: Dec. 2022

Die derzeitige rechtliche Situation für Ukrainer*innen gestaltet sich wie folgt:

  • Ukrainische Flüchtlinge können ohne Visum nach Deutschland einreisen. Nach der Einreise können sie sich für 90 Tage in Deutschland aufhalten (Anhang II der EU-Verordnung 2018/1806).
  • Nach Ablauf der 90 Tage können sie bei der Ausländerbehörde eine Aufenthaltserlaubnis für nochmals 90 Tage beantragen (§ 40 AufenthV)
  • EU-Massenzustrom-Richtlinie : Auf europäischer Ebene wurde am 4. März 2022 die "Massenzustrom-Richtlinie" aktiviert. Das bedeutet: Ukrainische Geflüchtete müssen in Deutschland und allen anderen EU-Ländern kein normales – üblicherweise langwieriges und bürokratisches – Asylverfahren durchlaufen. Stattdessen bekommen sie automatisch einen Aufenthaltsstatus. Dieser Aufenthaltsstatus – genannt: »vorübergehender Schutz« – gilt zunächst für ein Jahr und kann sich zweimal automatisch um sechs Monate verlängern. Der Rat kann diesen Status noch einmal um ein weiteres Jahr, auf maximal drei Jahre, verlängern. In Deutschland wird die Richtlinie durch den §24 AufenthG umgesetzt.Quelle
  • Derzeit laufende Asylverfahren von Ukrainer*innen werden zur Zeit vom BAMF nicht entschieden, sondern "rückpriorisiert", das heißt vorläufig zurückgestellt.Quelle
  • Abschiebungen sind laut Bundesinnenministerium auf Anfrage des MEDIENDIENSTES derzeit "nicht denkbar". Die Zuständigkeit für Abschiebungen liegt aber bei den Bundesländern. Sie müssen daher über einen Abschiebestopp entscheiden (§ 60a I AufenthaltG).Quelle
  • Eine Sonderregelung gibt es für Jüdinnen:Juden aus der Ukraine. Sie können über eine jüdische Gemeinde in Deutschland dauerhaften Aufenthalt als Kontingentflüchtlinge beantragen. Das gilt, wenn sie zum Zeitpunkt des russischen Angriffs dauerhaft in der Ukraine gelebt haben und jüdischer Abstammung sind.Quelle

Wie ist die Situation für Nicht-Ukrainer*innen, die aus der Ukraine fliehen?

  • Personen ohne ukrainischen Pass – sogenannte Drittstaatsangehörige, zum Beispiel ausländische Studierende aus afrikanischen Staaten – bräuchten eigentlich ein Visum (oder einen anderweitigen Aufenthaltstitel), um nach Deutschland einzureisen.Quelle
  • Wegen des Krieges wird davon eine Ausnahme gemacht: Auch Nicht-Ukrainer*innen, die sich bei Ausbruch des Krieges in der Ukraine aufgehalten haben, können ohne Visum legal einreisen und sich bis zu 90 Tage rechtmäßig in Deutschland aufhalten. Grundlage hierfür ist die "Ukraine-Aufenthalts-Übergangsverordnung".Quelle
  • Die anschließenden rechtlichen Aufenthaltsmöglichkeiten für Drittstaatsangehörige sind komplizierter als für ukrainische Staatsangehörige:
    • Familienangehörige von Personen, die einen Aufenthaltstitel nach § 24 AufenthG (also, nach der "EU-Massenzustrom-Richtlinie") bekommen, erhalten auch einen Aufenthaltstitel nach § 24 AufenthG.Quelle
    • Anerkannte Flüchtlinge aus der Ukraine und ihre Familienangehörigen bekommen ebenfalls einen Aufenthaltstitel nach § 24 AufenthG.Quelle
    • Drittstaatsangehörige mit einem befristeten oder unbefristeten Aufenthaltstitel in der Ukraine können einen Aufenthaltstitel nach § 24 AufenthG bekommen, wenn eine Rückkehr in ihr jeweiliges Herkunftsland unmöglich ist. Wie diese "Unmöglichkeit" zu verstehen ist, hat das Bundesinnenministerium in einem Rundschreiben vom 14.4.2022 konkretisiert: Bei Personen mit einem unbefristeten Aufenthaltstitel in der Ukraine wird im Regelfall davon ausgegangen, dass sie nicht in ihr Herkunftsland zurückkehren können. Personen mit einem befristeten Aufenthaltstitel in der Ukraine hingegen müssen individuell darlegen, warum eine Rückkehr nicht möglich ist (Gründe können etwa politische Verfolgung, Kriege oder persönliche lebensgefährdende Umstände sein). Bei Personen aus Syrien, Afghanistan und Eritrea wird grundsätzlich angenommen, dass eine Rückkehr unmöglich ist. Auch die EU-Kommission hat in "Operativen Leitlinien" zur Umsetzung der "EU-Massenzustrom-Richtlinie" Hinweise zur Auslegung gegeben.Quelle
    • Drittstaatsangehörige, die keinen Aufenthaltstitel nach § 24 AufenthG erhalten, können sich um anderweitige Aufenthaltstitel bemühen: Etwa einem Aufenthaltstitel zum Zwecke des Studiums oder einem humanitären Aufenthaltstitel nach Durchlaufen eines Asylverfahrens.

Welche Rechte ergeben sich aus § 24 AufenthG / aus der "EU-Massenzustrom-Richtlinie"?

Personen, die gemäß der "EU-Massenzustrom-Richtlinie" (in Deutschland: § 24 AufenthG) vorübergehenden Schutz bekommen, haben im Aufnahmeland folgende Rechte:

  • Ausübung einer abhängigen oder selbstständigen Erwerbstätigkeit, 
  • Zugang zu Bildungsangeboten für Erwachsene, Fortbildungen, bzw. Zugang zum Bildungssystem für Kinder und Jugendliche unter 18 Jahren
  • Anspruch auf medizinische Versorgung
  • Anspruch auf Sozialleistungen
  • Anspruch auf angemessene Unterbringung bzw. finanzielle Unterstützung für eine Unterkunft. Die Geflüchteten werden in Deutschland nach dem Königsteiner Schlüssel auf die Bundesländer verteilt. Das betrifft nicht Personen, die privat untergekommen sind.Quelle
  • Ein späterer Wechsel zu einem anderen Aufenthaltsstatus (z.B. Studium, Arbeit) ist laut Rundschreiben des Bundesinnenminisiteriums möglich.Quelle

Quellen:

  • EU: Durchführungsbeschluss des Rates der Europäischen Union zur Massenzustromrichtlinie
  • BMI: Rundschreiben zur Umsetzung der "EU-Massenzustrom-Richtlinie" (14. April 2022)
  • Auswärtiges Amt: "Virumsfreies Einreisen in den Schengenraum für ukrainische Staatsangehörige"
  • Auswärtiges Amt: "Aktuelle Situation in der Ukraine"
  • Innenministerium: "Fragen und Antworten zur Einreise aus der Ukraine"
  • BAMF: "Fragen und Antworten zur Einreise aus der Ukraine und zum Aufenthalt in Deutschland"
  • Asyl.net: Fragen und Antworten: Perspektiven für nicht-ukrainische Staatsangehörige, die aus der Ukraine geflüchtet sind

Beratungsstellen für ukrainische Flüchtlinge:

 

 

 

 

Welche Sozialleistungen bekommen Flüchtlinge aus der Ukraine?

Stand: Dec. 2022

Die Zahlen

Ende November waren nach Angaben der Bundesagentur für Arbeit etwa 452.000 Flüchtlinge aus der Ukraine bei den Jobcentern gemeldet, die meisten von ihnen in Nordrhein-Westfalen (rund 96.000 Menschen), Bayern (61.000) und Baden-Württemberg (etwa 60.000 Personen). Zum Vergleich: Im Februar, zu Beginn des russischen Angriffskriegs, waren es 15.700 in ganz Deutschland.Quelle

Nur etwa 40 Prozent von ihnen sind arbeitslos gemeldet, Ende November waren es rund 187.000 Ukrainerinnen und Ukrainer. Die Mehrheit besucht beispielsweise Integrationskurse oder betreut Kinder. Seit Ende September geht die Zahl der arbeitslosen Ukrainer*innen zurück – auch weil immer mehr einen Integrationskurs besuchen.Quelle

Welche Leistungen können sie beziehen?

Geflüchtete aus der Ukraine können wie andere Asylbewerber*innen und Geduldete Leistungen nach dem Asylbewerberleistungsgesetz beziehen. Diese umfassen Unterkunft, Verpflegung, medizinische Versorgung und einen monatlichen Geldbetrag. Das gilt sowohl für ukrainische Staatsbürger*innen als auch für Drittstaatsangehörige, die nicht in ihr Herkunftsland zurückkehren können.Quelle

Ab dem 1. Juni 2022 können sie außerdem wie leistungsberechtigte deutsche Staatsbürger*innen Leistungen nach dem Sozialgesetzbuch beziehen – das heißt Arbeitslosengeld oder Sozialhilfe. Dafür müssen sie einen Aufenthaltstitel zum vorübergehenden Schutz (§24 AufenthG) besitzen oder zumindest eine Bescheinigung über ihren rechtmäßigen Aufenthalt und müssen ihren dauerhaften Wohnsitz in Deutschland haben. Ihre Identität muss außerdem geklärt sein – entweder durch Speicherung ihrer Daten im Ausländerzentralregister (AZR) oder durch eine erkennungsdienstlichen Behandlung bis zum 31. Oktober 2022. Geflüchtete aus der Ukraine können schon jetzt einen entsprechenden Antrag bei den Jobcentern stellen.Quelle

Der Übergang zu Leistungen nach dem Sozialgesetzbuch hat klare Vorteile: Flüchtlinge erhalten dadurch höhere monatliche Geldbeträge, Mehrbedarfszuschläge für Alleinerziehende und Schwangere sowie eine reguläre Krankenversicherung. Sie bekommen außerdem Zugang zu den Vermittlungs- und Beratungsangebote der Bundesagentur für Arbeit.Quelle

Geflüchtete aus der Ukraine, die in Deutschland arbeiten oder sich mindestens 15 Monate im Land aufhalten, haben zudem Anspruch auf Kindergeld. Studierende, die als Flüchtlinge aus der Ukraine kamen, haben ab dem 1. Juni 2022 Anspruch auf BAföG.Quelle

Wie viele ukrainische Geflüchtete Sozialleistungen nach dem SGB beziehen werden, ist schwer abzusehen. Nicht alle Geflüchteten, die im Ausländerzentralregister (AZR) eingetragen sind, werden Leistungen beziehen: Einige von ihnen sind fortgezogen oder haben eigene Einkommensquellen. Bei 200.000 zusätzlichen Bedarfsgemeinschaften rechnet die Bundesregierung mit Mehrausgaben von 3,4 Milliarden Euro im Jahr.

Aufgrund der Sonderregelung für Geflüchtete aus der Ukraine fordern Gewerkschaften und Menschenrechteorganisationen eine Abschaffung des Asylbewerberberleistungs-Systems und eine Eingliederung aller Flüchtlinge und Asylbewerber*innen in das reguläre Sozialhilfesystem.

Ukrainische Geflüchtete auf dem Arbeitsmarkt

Stand: Jan. 2023

Wie viele Personen, die aus der Ukraine geflüchteten sind, in Deutschland bereits einen Job gefunden haben, ist noch nicht klar. Jedoch ist die Zahl der sozialversicherungspflichtig Beschäftigten mit ukrainischer Staatsangehörigkeit laut Bundesagentur für Arbeit von Februar bis Oktober 2022 gestiegen, von 57.000 auf rund 120.300.Quelle

Der Studie "Geflüchtete aus der Ukraine in Deutschland" zufolge haben 17 Prozent der Geflüchteten aus der Ukrainer*innen im erwerbsfähigen Alter (15-64 Jahre) eine Arbeit in Deutschland (Stand: Oktober 2022). 83 Prozent von ihnen arbeiten als Angestellte, jeweils acht Prozent als Arbeiter*innen oder Selbstständige. 71 Prozent von ihnen üben einen "qualifizierten" oder "hochqualifizierten" Beruf aus – insbesondere im Dienstleistung-Sektor.Quelle

Welche Qualifikation bringen sie mit?

Geflüchtete aus der Ukraine haben im Durchschnitt ein sehr hohes Bildungsniveau – sowohl im Vergleich zu anderen Geflüchteten als auch im Vergleich zur Gesamtbevölkerung in Deutschland. Fast drei Viertel von ihnen (72 Prozent) gelten als "hochqualifiziert", besitzen also einen Hochschul- beziehungsweise Fachhochschul-Abschluss. Auch im Verhältnis zur ukrainischen Bevölkerung sind Geflüchtete, die nach Deutschland gekommen sind, besonders gut qualifiziert.Quelle

In der Ukraine haben vergleichsweise viele Frauen in akademischen, technischen oder medizinischen Berufen gearbeitet – also in Bereichen, in denen in Deutschland große Personalengpässe herrschen. Das dürfte die Jobsuche erleichtern. Erste Zahlen aus Beratungsstellen zeigen, dass viele Ukrainer*innen als Lehr- oder Pflegekräfte arbeiten möchten.Quelle

Knapp zwei Prozent der deutschen Betriebe haben bisher laut einer Befragung des Instituts für Arbeitsmarkt- und Berufsforschung ukrainische Geflüchtete eingestellt – vor allem aus dem Groß- und Einzelhandel, dem Baugewerbe und der Gastronomie (Stand Juni 2022).Quelle

Erst Deutsch lernen und Abschlüsse anerkennen lassen

Wie gut die Integration auf dem Arbeitsmarktintegration glingt, hänge stark von der schnellen Anerkennung der in der Ukraine erworbenen Qualifikationen ab, sagen Expert*innen. Eine weitere Herausforderung sind Sprachkenntnisse: 80 Prozent der Ukrainer*innen, die im Rahmen der Studie "Geflüchtete aus der Ukraine in Deutschland" befragt wurden, gaben an, dass sie nur ein wenig beziehungsweise gar kein Deutsch sprechen; 50 Prozent besuche einen Sprachkurs. Stand Ende November haben rund 185.000 ukrainische Erwachsene einen Integrationskurs begonnen (Stand: 13. Dezember 2022).Quelle

Bis sie Deutsch gelernt haben, könnten sich einige von ihnen für Jobs entscheiden, in den weniger Deutschkenntnisse nötig sind, wie etwa Reinigungsberufe oder Zeitarbeit – und dann in diesen niedrig qualifizierten Bereichen "festhängen". Fachleute empfehlen deshalb bessere Sprach- und Integrationsangebote.Quelle

Wie viele Ukrainer*innen sind arbeitslos?

Seit dem 1. Juni haben geflüchtete Ukrainer*innen Anspruch auf Leistungen vom Jobcenter. In den Arbeitsmarktstatistiken schlägt sich das nieder: Laut Bundesagentur für Arbeit lässt sich der Anstieg der Arbeitslosenzahlen in Deutschland in den letzten Monaten zum Teil durch die Fluchtmigration aus der Ukraine erklären.Quelle

Ende Dezember waren nach Angaben der Bundesagentur etwa 462.000 Flüchtlinge aus der Ukraine bei den Jobcentern angemeldet, die meisten von ihnen in Nordrhein-Westfalen (rund 99.000 Menschen), Bayern (rund 62.000) und Baden-Württemberg (knapp 62.000 Personen). Zum Vergleich: Im Februar, zu Beginn des russischen Angriffskriegs, waren es 15.700 in ganz Deutschland.Quelle

Nur etwa 40 Prozent von ihnen sind arbeitslos gemeldet, Ende Dezember waren es rund 183.000 Ukrainerinnen und Ukrainer. Die Mehrheit besucht beispielsweise Integrationskurse oder betreut Kinder. Seit Ende September geht die Zahl der arbeitslosen Ukrainer*innen zurück – auch wegen der Teilnahme an Integrationskursen. Quelle

Anfeindungen und Angriffe im Zusammenhang mit dem Krieg

Stand: Dec. 2022

Seit Kriegsbeginn in der Ukraine gibt es besonders in den sozialen Medien Berichte über Anfeindungen und Angriffe auf Personen russischer und ukrainischer Herkunft sowie deren Einrichtungen. Zuletzt gingen die Zahlen zurück. 

Das Bundeskriminalamt hat seit der Invasion deutschlandweit mehr als 4.000 "strafrechtlich relevante Ereignisse" im Zusammenhang mit dem Konflikt registriert (Stand 21.Oktober 2022). Im Vergleich zu den ersten Kriegswochen ging die Zahl der Straftaten zurück: Während das Bundeskriminalamt anfangs rund 200 Straftaten pro Woche erfasste, ist die Tendenz seit Ende Mai stark rückläufig. Quelle

Eine Umfrage des MEDIENDIENSTES unter den Landeskriminalämtern zeigt: Unter den Ländern, in denen viele Straftaten begangen wurden, sind Bayern mit 543 Straftaten, Berlin mit 589 und Niedersachsen mit 853 Straftaten (Stand: 09. November 2022). Mehrere LKAs konnten keine Auskunft zum Thema geben. Bei den Straftaten handelt es sich vor allem um Sachbeschädigungen und Beleidigungen sowie Propagandadelikte. Vereinzelt kam es auch zu Körperverletzungen. Betroffen waren Personen russischer, ukrainischer oder belarussischer Herkunft.

Expert*innen warnen im Zusammenhang mit vermeintlichen Angriffen auf russische Menschen und Einrichtungen allerdings vor Desinformationen und Propaganda. Besonders in den sozialen Medien ließe sich beobachten, dass Accounts, die ansonsten russische Propaganda teilen, gezielt Falschmeldungen zu Angriffen kreieren und verbreiten. Einer Untersuchung der Amadeu Antonio Stiftung zufolge werden derartige Falschmeldungen auch immer wieder gezielt von Verschwörungsideolog*innen oder Personen aus der „Querdenken-Szene“ verbreitet. Fachleute meinen, dass auch die russische Regierung mit Propagandakampagnen versuche, innerhalb Deutschlands Unruhe zu stiften und die Erfassung des Ausmaßes des tatsächlichen Problems zu erschweren.Quelle

Welche Folgen hat der Krieg für die Communities in Deutschland?

Stand: Mar. 2022

Bislang ist das noch nicht klar. Es gibt Berichte über Straftaten gegen russisch- oder ukrainischstämmige Menschen – meist Sachbeschädigungen oder Beleidigungen und Bedrohungen. Laut Medienberichten warnt das Bundesinnenministerium in diesem Zusammenhang allerdings vor Falschmeldungen. Es könnte gezielte Desinformationen des russischen Staates geben.Quelle

Wie sehen Communities den Krieg?

Laut ersten Umfragen sehen Eingewanderte aus Russland und ihre Nachkommen den Krieg ähnlich kritisch wie der Rest der Bevölkerung: Mehr als 80 Prozent finden, die russische Regierung sei verantwortlich für den Krieg, so eine erste Umfrage des Dezim-Institus (Online-Umfrage mit rund 2.600 Befragten, davon 370 mit postsowjetischem Migrationshintergrund). Die Annahme, diese Gruppe würde Putin unterstützen, sei nicht haltbar, so die Studie. Aber es gibt auch Unterschiede: Unter den Eingewanderten ist die Zustimmung zu Sanktionen gegen Russland etwas geringer und etwas mehr halten die Nato für verantwortlich als im Rest der Bevölkerung.Quelle

Mögliche Konflikte in den Communities in Deutschland verlaufen nicht entlang von ethnischen oder sprachlichen Linien. Das war die Einschätzung von Expert*innen auf einem Pressegespräch des Mediendienstes am 21. Februar vor Kriegsbeginn. Wer Russisch als Muttersprache hat, ist nicht automatisch loyal zu Russland und entsprechendes gilt für die Menschen aus der Ukraine. "Die Konfliktlinien verlaufen quer durch die Communities", sagt der Historiker Jannis Panagiotidis.

Innerhalb der russischsprachigen Communities in Deutschland findet die russische Propaganda weniger Zuspruch, als das noch bei der Krim-Annexion 2014 der Fall war, so Journalist und Aktivist Nikolai Klimeniouk. Menschen mit Bezug zur Ukraine seien in den vergangenen Monaten politisch aktiver geworden, sagt die Kommunikationswissenschaftlerin Anna Litvinenko. Ähnlich wie zu Beginn des Ukraine-Kriegs 2014 würden viele von ihnen ihre Solidarität bekunden, Hilfslieferungen organisieren und an Kundgebungen gegen die russische Aggression teilnehmen.


Mehr zu den Expert*innen-Statements >> hier.

 

Informationsangebote für ukrainische Geflüchtete

Stand: Apr. 2022

Seit kurzem gibt es die Tagesschau mit ukrainischen und russischen Untertiteln. RTL veröffentlicht täglich Nachrichten über den Krieg in ukrainischer Sprache. Und der Tagesspiegel übersetzt einzelne Artikel ins Ukrainische. Das sind nur einige Beispiele dafür, wie deutsche Medien ihre Nachrichtenangebote anpassen, um Geflüchtete aus der Ukraine zu erreichen. Auch russischsprachige Medien in Deutschland konzentrieren sich seit Ausbruch des Krieges stärker auf Inhalte für Geflüchtete.

Der MEDIENDIENST hat eine Übersicht mit Informationsangeboten für ukrainische Geflüchtete zusammengestellt:

Medienangebote für Geflüchtete:

 ⇒ Im "Ukraine Update" berichtet RTL wochentags über den Krieg in deutscher sowie in ukrainischer Sprache. Moderiert wird das Format von der geflüchteten TV-Moderatorin Karolina Ashion.

 ⇒ Cosmo, das internationale Radioprogramm des WDR, sendet täglich die ukrainische Deutschlandminute, ein Kurzpodcast auf Ukrainisch.

 ⇒ Die ARD-Mediathek bietet Zugang zur Tagesschau mit ukrainischen und russischen Untertiteln sowie zur Sendung mit der Maus und vielen weiteren Kinderprogrammen auf Ukrainisch. 

 ⇒ Der Tagesspiegel veröffentlicht ukrainische Übersetzungen einzelner Artikel.

 ⇒ Die Deutsche Welle schreibt sowohl auf Ukrainisch als auch auf Russisch und veröffentlicht täglich Nachrichtenzusammenfassungen in beiden Sprachen auf YouTube.
                  
⇒  BILD TV bietet ukrainische Untertitel an. Und Bild.de veröffentlicht Texte über den Konflikt in ukrainischer Sprache.

 ⇒ Funk, das Jugendportal von ARD und ZDF, betreibt den Instagram-Account how.to.deutschland und vermittelt dort Informationen über den Alltag in Deutschland.

 ⇒ Der Mitteldeutsche Rundfunk veröffentlichen Nachrichten, Informationen und Hilfsangebote auf Ukrainisch. Ebenso gibt es täglich einen 5-10-minütigen Nachrichtenpodcast in ukrainischer Sprache.                                                                         
⇒ Das Katapult Magazin hat ein Sonderheft mit einem ukrainischen News-Team veröffentlicht und twittert täglich via Katapult-Ukraine

Informationen von Behörden und NGOs:

 ⇒ Das Bundesinnenministerium hat die Plattform Germany4Ukraine erstellt. Dort finden Geflüchtete Antworten auf Fragen zur Einreise, zu Arbeitserlaubnissen oder zur medizinischen Versorgung.

 ⇒ Auf der Internetseite der Bundesbeauftragte für Integration, Migration und Flucht gibt es FAQs zu Einreise-, Aufenthalts- und Asylrecht, Unterkünften, dem Gesundheitswesen sowie zu den wichtigen Behörden und Ansprechpartner*innen. Die Informationen sind auf Englisch, Deutsch, Ukrainisch und Russisch, auch als Handout zum Download verfügbar.

 ⇒ Handbook Germany bietet auf einer eigenen Ukraine-Seite rechtliche und praktische Informationen zu Arbeitserlaubnis, Aufenthalt, staatlichen Hilfen, Kinderbetreuung, Studium und dem Wohnen. Das Angebot ist barrierefrei und auf Ukrainisch, Russisch, Englisch und Deutsch verfügbar.

 ⇒ Die Verbraucherzentrale hat wichtige Informationen zu Einreise, Aufenthalt, Mobilität, Unterkunft und Registrierung, Telefon- und Internettarifen, Geldtransfers von und in die Ukraine, der Kontoeröffnung in Deutschland auf Ukrainisch veröffentlicht.                                                                                               

Exkurs: Rechtliche Situation in Polen, Tschechien, Ungarn

Stand: Jun. 2022

Das Mercator Forum Migration und Demokratie (MIDEM) hat in drei Policy Briefs staatliche Maßnahmen und gesellschaftliche Reaktionen in Polen, Ungarn und Tschechien zur Flucht aus der Ukraine zusammen gefasst. 

Rechtliche Situation für ukrainische Flüchtlinge in Polen

Polen hat bislang die meisten Flüchtlinge aus der Ukraine aufgenommen. Am 12. März ist dort ein Gesetzespaket in Kraft getreten, um unbürokratisch die  rechtliche Situation der Geflüchteten zu regeln. Es gilt nur für ukrainische Staatsbürger*innen sowie deren Ehegatt*innen und Kinder. Dem Vizeminister Maciej Wąsik zufolge müssen Drittstaatsangehörige bestehende Kanäle nutzen, um eine Aufenthaltserlaubnis in Polen zu erlangen.

Unter anderem sieht das Sonder-Gesetzespaket vor:

  • Aufenthaltserlaubnis: Bei legaler Einreise (frühestens 24. Februar 2022) nach Polen, bekommen ukrainische Staatsbürger*innen sowie deren Ehegatten und enge Familienmitglieder eine 18-monatige Aufenthaltserlaubnis. Diese können sie nach Ablauf verlängern. Bei Ausreise von über einem Monat aus Polen verlieren sie den Status. Ukrainer*innen, die sich bereits zuvor in Polen aufhielten und nicht bereits eine dauerhafte Aufenthaltserlaubnis haben, bekommen ihr Visum ebenfalls automatisch ab dem 24. Februar für 18 Monate verlängert.
  • Arbeitsmarkt und Sozialsystem: Für ukrainische Flüchtlinge wurde im nationalen Registersystem (PESEL) eine neue Kategorie eingeführt. Die Nummer können Ukrainer*innen über kommunale Bürgerämter beantragen. Damit können sie z.B. ein Bankkonto eröffnen, sich beim Arzt oder Finanzamt registrieren und arbeiten. Nach Registrierung bekommen die Flüchtlinge einmalig 300 PLN (rund 60 Euro). Nach Erhalt der PESEL-Nummer können ukrainische Flüchtlinge auch Arbeitslosengeld beantragen und andere Sozialleistungen beziehen (z.B. Familiengeld und Kita-Zuschüsse). Arbeitgeber können ukrainische Angestellte unbürokratisch anmelden, wobei das Innenministerium Obergrenzen einführen kann, die sich u.a. nach dem lokalen Arbeitsmarkt richten.
  • Finanzielle Unterstützung für Haushalte, die Flüchtlinge aufnehmen: Menschen in Polen, die Geflüchtete aus der Ukraine bei sich zu Hause aufnehmen, bekommen dafür bis zu zwei Monate lang umgerechnet 1.200 PLN monatlich (etwa 250 Euro).
  • Finanzierung: Die polnische Staatsbank richtet einen Sonderfonds ein, um Kommunen bei der Aufnahme von Flüchtlingen aus der Ukraine zu unterstützen. Bezirke (Wojwodschaften), die den Großteil der Maßnahmen koordinieren (beispielsweise die Erstaufnahmepunkte), können unbürokratisch Aufträge an zivilgesellschaftliche Organisationen vergeben.
  • Gesundheitssystem: Das Sonder-Gesetzespaket sieht für ukrainische Flüchtlinge einen regulären Zugang zum polnischen Gesundheitssystem vor und ermöglicht ihnen auch staatlich finanzierte psychologische Unterstützung. 

 

Quelle: Mediendienst Integration

                                                                                             

Після російського вторгнення в Україну мільйони людей покинули свої домівки.

 

Куди вони тікають?

 

Яка ваша правова ситуація?

 

А які наслідки війни для громад у Німеччині?

 

 

 

 

 

Біженці з України в Німеччині

 

Станом на січень 2023 р

 

З кінця лютого по 23 січня 2023 року в Центральному реєстрі іноземців (АЗР) було зареєстровано 1 051 987 біженців з України. з яких мають:

 

742.555 перебування згідно з §24 AufenthG

134.058 вигаданий сертифікат (тобто рішення по заявці ще не прийнято)

132 590 звернулися за захистом

42 784 ще не звернулися за захистом або не отримали титул

УВКПЛ також публікує дані щодо Німеччини. Відхилення виникають через різний час публікації. Джерело

 

Скільки саме людей прибуло до Німеччини або покинуло її, точно визначити неможливо. Громадяни України можуть в’їжджати до Європейського Союзу без віз і вільно пересуватися країнами-членами ЄС Шенгенської зони. У BAMF кажуть, що деякі біженці, можливо, вже поїхали далі або повернулися в Україну Джерело

 

Що ви знаєте про біженців з України?

 

Близько 96 відсотків біженців, зареєстрованих в АЗР, є громадянами України (станом на 23 січня). Серед дорослих майже 70 відсотків жінок і 30 відсотків чоловіків. Близько 355 тис. біженців з України, зареєстрованих в АЗР, – це діти та молодь віком до 18 років, більшість з яких молодшого шкільного віку (38%).

 

 

За даними дослідження «Біженці з України в Німеччині», середній вік українських біженців становить близько 28 років. Багато з них приїхали до Німеччини без партнера (77 відсотків). Майже половина дорослих біженців приїхала з дітьми (48%) Джерело

 

Де ти мешкаєш?

 

Майже три чверті всіх біженців з України проживають у приватних квартирах і будинках – такий результат дослідження «Біженці з України в Німеччині

Близько 25 відсотків з них живуть у родичів або друзів, які вже були в Німеччині. 17 відсотків біженців живуть у готелях або гостьових будинках. Лише 9 відсотків живуть у комунальному житлі для біженців. Джерело

 

Скільки з них залишиться?

 

37 відсотків біженців з України хотіли б залишитися в Німеччині на тривалий термін. Ще 34 відсотки лише до кінця війни. Опитування IAB, BiB/FReDA, BAMF і SOEP станом на жовтень 2022 року показує, що лише два відсотки планують повернутися протягом року.

 

Біженці з України у федеральних землях

 

Станом на листопад 2022 р

 

Більшість біженців війни з України проживають у наступних федеральних землях (число округлено в більшу сторону, станом на вересень 2022 року). джерело

 

Північний Рейн-Вестфалія: 219 тис

Баварія: 149 000 осіб

Баден-Вюртемберг: 131 000

Нижня Саксонія: 109 000

Гессен: 80 000

Однак федеральні землі дуже по-різному фіксують кількість зареєстрованих в країні біженців з України. Одні посилаються на дані Центрального реєстру іноземців, а інші враховують кількість осіб, зареєстрованих у приймальниках. В обох випадках це оцінки, оскільки невідомо, скільки біженців виїхало.

 

допуск до федеральних земель

 

У 2022 році всі федеральні землі розширили свою приймальну інфраструктуру: Баварія, наприклад, створила близько 40 тис. нових місць прийому біженців з України, а в Нижній Саксонії кількість місць у пунктах прийому зросла більш ніж удвічі. Тим не менш, усі відповідальні міністерства повідомляють, що рівень заповненості приміщень для біженців дуже високий: у Гамбурзі та Берліні він становить близько 99 відсотків. У землях Бранденбург, Мекленбург-Передня Померанія та Нижня Саксонія він становить близько 80 відсотків. Дедалі частіше використовуються надзвичайні укриття в холах, готелях і комерційних приміщеннях. Джерело

 

Багато українських біженців досі живуть у приймальниках. Деякі з них не можуть знайти власну квартиру в тісних ринках житла. Інші, хто знайшов приватне житло після прибуття до Німеччини - поодинці або з родичами, знайомими чи приймаючими сім'ями - з тих пір були змушені залишити ці квартири та переїхати в житло для біженців. Близько 29 тисяч біженців з України розміщені в державних закладах Баварії. У Гамбурзі близько 17 000 осіб, у Берліні близько 3 000 осіб (станом на листопад). У більшості федеральних земель значно менше людей, оскільки центри прийому федеральних земель все більше потрібні для інших шукачів притулку.

 

Біженці, як правило, розподіляються між федеральними землями згідно з так званим Кенігштайнським ключем. Федеральні землі, у свою чергу, розподіляють його між муніципалітетами та округами. Крім первинної системи розподілу для шукачів притулку (EASY), з червня 2022 року діє система реєстрації та розподілу «БЕЗКОШТОВНО» для біженців з України. Ряд федеральних земель тимчасово припинили прийом біженців з України за системою «БЕЗКОШТОВНО». Джерело

 

Де більшість бенефіціарів, де більшість студентів?

 

Якщо порівняти кількість бенефіціарів та студентів з України із загальною кількістю населення федеральних земель, то вражає, що деякі федеральні землі прийняли людей вище середнього. До них належать Мекленбург-Передня Померанія, Саксонія та Гамбург.Квелле.

 

Українські біженці в інших країнах

 

Станом на січень 2023 р

 

Мільйони людей покинули Україну після російського вторгнення. Найважливіші цифри:

 

За даними УВКБ ООН, 4 952 938 осіб (станом на 24 січня) отримали тимчасовий захист по всій Європі на основі директиви ЄС щодо масового припливу чи подібних механізмів (таких як статус захисту S у Швейцарії).

За даними УВКБ ООН, 7 996 573 особи з України тимчасово зареєстровані як біженці в Європі (станом на 24 січня).

За даними МОМ, близько 5 914 000 осіб є біженцями у своїй країні (станом на 5 грудня). У травні їх кількість перевищувала сім мільйонів осіб.

За даними МОМ, до місця проживання в Україні (станом на 5 грудня) повернулися 5 млн 236 тис. осіб.

Станом на 24 січня кількість осіб, які звернулися за захистом з України до країн ближнього та інших країн становила:

 

Джерело: УВКБ ООН щотижня публікує останні дані щодо українців в інших країнах на цьому сайті. Міністерства внутрішніх справ деяких країн - наприклад, Швейцарії, Італії чи Чехії - щодня оголошують поточні цифри через свої офіційні акаунти в Twitter.

 

Інші країни Європи, куди втекло багато людей з України:

 

Італія: 169 306 (попередньо зареєстрованих біженців станом на 20 січня)

Іспанія: 161 012 (попередньо зареєстрованих біженців, станом на 24 січня)

Велика Британія: 157 300 (попередньо зареєстрованих біженців станом на 16 січня). Джерело

Примітки щодо цифр: Неможливо точно визначити, скільки біженців з України перебуває в якій країні: оскільки деякі біженці з України спочатку тікають до однієї країни, а потім прямують до іншої (наприклад, через Республіку Молдова до Румунії), можуть бути затримки або подвійний підрахунок даних. Крім того, громадяни України можуть вільно пересуватися між країнами ЄС. Тож може статися так, що деякі люди звертаються за захистом в одній країні, але згодом виїжджають до іншої країни. джерело

 

 

 

хто тікає

 

Втікають переважно жінки та діти, чоловіки віком від 18 до 60 років не мають права залишати країну через мобілізацію. Згідно з опитуванням Агентства Європейського Союзу з питань притулку (EUAA) у період з квітня по червень 2022 року, 82 відсотки біженців – жінки. Майже кожен п'ятий – неповнолітній. 96 відсотків – українці, 4 відсотки – громадяни третіх країн Джерело

 

Біженці з України мають кваліфікацію вище середнього: приблизно три чверті з них мають вищу освіту (бакалавра або магістра). Коли почалася війна, 77 відсотків з них були зайняті Джерело

 

Біженці обирали місце призначення за різними критеріями: найважливішими з них були наявність родичів у країні та хороші перспективи роботи. Близько третини всіх біженців знайшли житло в приймаючих сім'ях. 20 відсотків з друзями та родичами. Джерело.

 

Неповнолітні біженці з України

 

Станом на січень 2023 р

 

З початку війни в ЦРБ (станом на 23 січня) зафіксовано 355 031 дитину та молодь віком до 18 років. Деякі, можливо, вже подорожували на.Джерело

 

Близько 4,3 мільйона дітей були змушені втекти із зон бойових дій в Україні, 1,8 мільйона – в інші країни, підрахували наприкінці березня Дитячий фонд ООН ЮНІСЕФ. Близько половини біженців війни з країни – діти та молодь Джерело

 

Українські діти в дитячих садках

 

Згідно з репрезентативним опитуванням українських біженців, 22 відсотки дітей віком до трьох років і 59 відсотків дітей віком від трьох років до шкільного віку відвідують дитячі садки. джерело

 

 

Українські діти та молодь у німецьких школах

 

Близько 203 тис. дітей та молоді з України вже прийнято до загальноосвітніх та професійно-технічних шкіл Німеччини (станом на 22 січня 2023 року). У репрезентативному опитуванні українських біженців 91 відсоток сімей з дітьми шкільного віку зазначили, що хоча б одна дитина відвідувала школу.

 

 

У березні більшість федеральних земель оголосили про створення так званих привітальних класів, у яких діти та молодь спочатку навчатимуться окремо від інших учнів. Опитування, проведене MEDIENDIENST у листопаді серед міністерств освіти, показує, що в багатьох федеральних землях одні українські учні тепер навчаються у звичайних класах, інші — в окремих класах. Багато українських школярів вже змогли перейти на звичайні заняття, оскільки вони досить добре володіють німецькою.

 

Самі державні школи не пропонують класів за українською програмою. Таке рішення ухвалила конференція міністрів освіти в червні. Однак багато студентів беруть участь в онлайн-уроках з України у другій половині дня. Федеральні землі не мають даних про те, скільки це дітей. У репрезентативному опитуванні українських біженців 23 відсотки сімей з дітьми шкільного віку заявили, що принаймні одна дитина відвідувала українські онлайн-класи. Це в першу чергу розглядається як додаток до уроків німецької мови

 

Дослідження MEDIENDIENST показало: майже для всіх федеральних земель найбільшою проблемою є відсутність вчителів і приміщень у школах. Крім того, багато дітей та молоді психологічно обтяжені війною, мають травми. Крім того, багатьом сім'ям незрозуміло, як довго вони залишаться в Німеччині, тому деякі учні мають слабку мотивацію йти до школи в Німеччині.

 

А як же українські вчителі?

 

Відповідно до дослідження Німецького економічного інституту (IW) від кінця травня 2022 року школам потрібні від 13 500 до 19 400 додаткових вчителів, щоб навчати нових учнів. Усі федеральні землі найняли нових вчителів та інший педагогічний персонал, включаючи вчителів, які вийшли на пенсію. або зміни кар'єри.

 

Крім того, близько 3000 людей з України тим часом знайшли роботу в школах - це результат опитування MEDIENDIENST серед міністерств освіти. Однак найчастіше вони викладають не як вчителі, а як мовні посередники чи підтримка навчання, серед іншого. Щоб працювати вчителями, вони мають пройти звичайний процес визнання, перешкоди високі.

 

Громадяни третіх країн з України

 

Станом на січень 2023 р

 

У ході нападу Росії на Україну багато громадян третіх країн також були змушені покинути країну. Найважливіші цифри:

 

За даними Міжнародної організації з міграції (МОМ), станом на 28 грудня 2022 року їх було близько 592 тис. Джерело

Зараз у Німеччині без українського громадянства (станом на 23 січня) перебувають майже 38 тис. біженців з війни з України Джерело

Станом на 24 вересня близько 14 400 громадян третіх країн, які втікали з України в Німеччині, отримали тимчасовий захист відповідно до так званої Директиви про масове приплив.

Відповідно до директиви щодо масового припливу, біженці з війни з третіх країн можуть отримати дозвіл на проживання в Європейському Союзі, як і громадяни України, лише якщо вони користуються міжнародним захистом або залишилися в Україні з посвідкою на постійне проживання та не можуть безпечно повернутися до країни походження.

 

Перехідне положення спочатку дозволяло в'їзд і перебування громадянам третіх країн, які перебували в Україні протягом обмеженого часу. Після закінчення цього терміну 31 серпня багато з них можуть легально перебувати в Німеччині лише 90 днів. Берлін, Бремен і Гамбург знайшли перехідне рішення, особливо для громадян третіх країн, які навчалися в Україні, яке дозволяє їм залишатися ще на півроку.

 

Перед війною: українці в Німеччині

 

Статус: вер. 2022 рік

 

Перед українською війною в Німеччині проживало близько 331 тис. осіб українського еміграційного походження. Вони становили близько 10 відсотків пострадянських мігрантів та їхніх нащадків. Трохи більше половини з них мають німецьке громадянство (196 тис.), трохи менше українське (135 тис.), свідчать дані демографічного оновлення за 2020 рік. Джерело

 

Насправді дослідник міграції Франк Дювелль підрахував, що в Німеччині могло перебувати до 250 000 громадян України, оскільки багато людей їздили між двома країнами без віз.

 

Особливість: серед громадян України жінки явно переважають (близько 64 відсотків).

 

Після того, як у 2014 році російські підрозділи окупували Крим і почалася війна на сході країни, багато українців покинули свою країну. Зросла кількість людей, які іммігрували до Німеччини.

 

Де живе багато українців?

 

До війни найбільше українців проживало в Берліні (13 тис.) та Мюнхені (7,3 тис.). Крім того, багато мешкали в містах і столичних районах на заході і півдні. Порівняно з іншими іноземними групами населення, вони більш широко розповсюджені по Німеччині. Їх частка вища у Східній Німеччині, головним чином тому, що там живе відносно мало інших іноземців, як показали дослідники IAB. Українці складають найбільшу частку іноземного населення у Шверіні (7,8 відсотка) та Франкфурті-на-Одері (7 відсотків). Розподіл частково пов’язаний з тим, що єврейські біженці з України були розподілені по Німеччині в 1990-х роках.

 

Багато біженців від війни з України спочатку поїхали жити до родини та друзів. У багатьох місцях, наприклад у Берліні та Баварії, протягом року були введені суворіші правила. Біженцям з України, наприклад, тоді дозволялося поселятися лише там, де вони могли довести наявність у них близьких родичів.

 

ВНЖ українців

 

Більшість громадян України, які приїхали до Німеччини до війни, мають дозвіл на постійне проживання – це означає, що вони, як правило, прожили в Німеччині не менше п’яти років і мають право залишатися тут. З людей, які все ще мають обмежений статус проживання, половина приїхали до Німеччини в якості возз’єднання сім’ї (47 відсотків), як біженці (22 відсотки) або для отримання оплачуваної роботи (13 відсотків).

 

За останні роки лише кілька українців подали прохання про притулок, і лише деякі з них отримали притулок. На кінець 2021 року рівень захисту українських біженців становив близько чотирьох відсотків Джерело

 

Порівняно з іншими групами пострадянських мігрантів, українці є більш соціально незахищеними. Понад третина з них заробляє менше 1500 євро на місяць, як показують дані до війни в Україні.

 

 

Більше фактів і цифр про пострадянські спільноти в Німеччині загалом в інформаційному документі

«Пострадянська міграція в Німеччині» (червень 2021).

 

Статус: груд. 2022 рік

 

Нинішня правова ситуація для українців така:

 

Українські біженці можуть в’їжджати до Німеччини без віз. Після в’їзду ви можете перебувати в Німеччині протягом 90 днів (Додаток II Регламенту ЄС 2018/1806).

Після закінчення 90 днів ви можете подати заяву на отримання дозволу на проживання ще на 90 днів в імміграційних органах (розділ 40 Указу про проживання).

Директива ЄС щодо масового напливу: на європейському рівні «Директива щодо масового напливу» була активована 4 березня 2022 року. Це означає, що українські біженці не повинні проходити звичайну – зазвичай тривалу та бюрократичну – процедуру надання притулку в Німеччині та інших країнах ЄС. Натомість вони автоматично отримують статус проживання. Цей статус проживання – відомий як «тимчасовий захист» – спочатку діє протягом одного року та може бути автоматично подовжений двічі на шість місяців. Рада може продовжити цей статус ще на один рік, максимум до трьох років. У Німеччині директива імплементована §24 AufenthG.Source

Поточні процедури надання притулку для українців наразі не вирішуються BAMF, а «змінюються пріоритети», тобто тимчасово відкладаються.

За даними Федерального міністерства внутрішніх справ, депортації наразі «немислимі» за запитом MEDIENDIENST. Однак відповідальність за депортацію лежить на федеральних землях. Тому ви повинні вирішити, чи припинити депортацію (розділ 60a I Закону про проживання).

Для євреїв існує спеціальне положення: євреї з України. Вони можуть подати заяву на постійне проживання як біженці за квотою через єврейську громаду в Німеччині. Це стосується тих випадків, коли вони постійно проживали в Україні на момент нападу Росії та мають єврейське походження.

Яка ситуація з неукраїнцями, які тікають з України?

 

Особам без українського паспорта - так званим громадянам третіх країн, наприклад, іноземним студентам з африканських країн - для в'їзду в Німеччину дійсно потрібна віза (або інший вид на проживання).

Виняток зроблено через війну: неукраїнці, які перебували в Україні під час війни, також можуть легально в’їхати до Німеччини без візи та легально перебувати в Німеччині до 90 днів. Підставою для цього є "Постанова про тимчасове проживання в Україні". Джерело

 

Подальші варіанти легального проживання для громадян третіх країн складніші, ніж для громадян України:

Члени сімей осіб, які отримали дозвіл на проживання згідно з § 24 AufenthG (тобто згідно з «Директивою ЄС щодо масового припливу»), також отримують дозвіл на проживання згідно з § 24 AufenthG.Quelle

Визнані біженці з України та члени їхніх родин також отримують дозвіл на проживання згідно з § 24 AufenthG.Quelle

Громадяни третіх країн, які мають дозвіл на тимчасове або постійне проживання в Україні, можуть отримати дозвіл на проживання відповідно до статті 24 Закону про проживання, якщо неможливо повернутися до відповідної країни походження. Федеральне міністерство внутрішніх справ уточнило, як слід розуміти цю «неможливість» у циркулярі від 14 квітня 2022 року: у випадку осіб, які мають дозвіл на постійне проживання в Україні, зазвичай передбачається, що вони не можуть повернутися до своєї країни. походження. Особи, які мають дозвіл на тимчасове проживання в Україні, навпаки, повинні індивідуально пояснити, чому повернення неможливе (причинами можуть бути політичні переслідування, війна чи особисті обставини, що загрожують життю). У випадку вихідців із Сирії, Афганістану та Еритреї зазвичай вважається, що повернення неможливе. Комісія ЄС також надала інформацію щодо тлумачення «Оперативних вказівок» щодо впровадження «Директиви ЄС щодо масового припливу».

 

Громадяни третіх країн, які не отримали дозвіл на проживання відповідно до розділу 24 Закону про проживання, можуть подати заяву на отримання інших дозволів на проживання: наприклад, дозвіл на проживання з метою навчання або дозвіл на проживання з гуманітарних причин після проходження процедури надання притулку.

 

Які права випливають із § 24 AufenthG / «Директиви ЄС щодо масового припливу»?

 

Особи, які отримують тимчасовий захист згідно з «Директивою ЄС про масовий приплив» (у Німеччині: § 24 AufenthG), мають такі права в країні перебування:

 

найнятий або самозайнятий,

Доступ до освітніх пропозицій для дорослих, підвищення кваліфікації або доступ до освітньої системи для дітей та молоді до 18 років

право на медичну допомогу

право на соціальні виплати

Право на достатнє житло або фінансову підтримку для житла. У Німеччині біженці розподіляються між федеральними землями за Кенігштайнським ключем. Це не стосується людей, які проживають приватно Джерело

Пізніше зміна статусу проживання на інший (наприклад, навчання, робота) можлива згідно з циркуляром Федерального міністерства внутрішніх справ.

Джерела:

 

ЄС: Імплементаційне рішення Ради Європейського Союзу щодо Директиви щодо масових потоків

BMI: Циркуляр про імплементацію «Директиви ЄС про масовий приплив» (14 квітня 2022 р.)

МЗС: «Безвірусний в’їзд до Шенгенської зони для громадян України»

Федеральний МЗС: «Поточна ситуація в Україні»

МВС: «Питання-відповіді щодо в’їзду з України»

BAMF: «Питання та відповіді щодо в’їзду в Німеччину з України та перебування в Німеччині»

Asyl.net: Питання та відповіді: перспективи для неукраїнців, які втекли з України

Консультаційні центри для українських біженців:

 

Берлін: Консультаційні центри (PDF)

Німеччина: Refugee Law Clinics Germany, база даних Asyl.net

Сайт Міністерства внутрішніх справ Німеччина4Україна

Інформаційна сторінка Довідника Німеччина.

 

Які соціальні виплати отримують біженці з України?

 

Статус: груд. 2022 рік

 

Платіж

 

За даними Федерального агентства зайнятості, на кінець листопада в центрах зайнятості було зареєстровано близько 452 тис. біженців з України, більшість з них у Північному Рейні-Вестфалії (близько 96 тис. осіб), Баварії (61 тис. осіб) і Баден-Вюртемберзі (близько 60 тис. осіб). ). Для порівняння: у лютому, на початку російсько-загарбницької війни, по всій Німеччині їх було 15 700. Джерело

 

 

Лише близько 40 відсотків з них перебувають на обліку як безробітні, на кінець листопада їх було близько 187 тисяч українців. Більшість, наприклад, відвідує інтеграційні курси або доглядає за дітьми. З кінця вересня кількість безробітних українців падає – ще й через те, що все більше людей відвідують інтеграційні курси Джерело

 

Які послуги вони можуть отримати?

 

Біженці з України можуть, як і інші шукачі притулку та толерантні особи, отримувати пільги відповідно до Закону про пільги шукачів притулку. Це проживання, харчування, медичне обслуговування та щомісячна сума. Це стосується як громадян України, так і громадян третіх країн, які не можуть повернутися до країни походження. Джерело

 

З 1 червня 2022 року вони також можуть отримувати допомогу відповідно до Кодексу соціального страхування, як і громадяни Німеччини, які мають право на допомогу, тобто допомогу по безробіттю або соціальну допомогу. Для цього вони повинні мати дозвіл на проживання для тимчасового захисту (§24 AufenthG) або принаймні свідоцтво про своє легальне проживання та мати постійне місце проживання в Німеччині. Вашу особу також необхідно уточнити – або шляхом збереження даних у Центральному реєстрі іноземців (АЗР), або через службу ідентифікації до 31 жовтня 2022 року.Біженці з України вже можуть подати відповідну заяву до центрів зайнятості Джерело

 

 

Перехід на пільги за Кодексом соціального страхування має очевидні переваги: біженці отримують підвищені щомісячні виплати, додаткові виплати одиноким батькам і вагітним жінкам, регулярне медичне страхування. Ви також отримуєте доступ до служб працевлаштування та консультування Федерального агентства зайнятості. Джерело

 

Право на допомогу на дітей також мають біженці з України, які працюють у Німеччині або перебувають у країні не менше 15 місяців. Студенти, які прибули з України як біженці, мають право на BAföG.Quelle з 1 червня 2022 року

 

Скільки українських біженців отримають соціальні виплати за ДГБ, передбачити важко. Не всі біженці, зареєстровані в Центральному реєстрі іноземців (AZR), отримають допомогу: деякі з них переїхали або мають власні джерела доходу. Маючи 200 000 додаткових потребуючих громад, федеральний уряд очікує додаткових витрат у розмірі 3,4 мільярда євро на рік.

 

У зв’язку з особливим положенням про біженців з України профспілки та правозахисні організації закликають скасувати систему пільг для шукачів притулку та включити всіх біженців та шукачів притулку до звичайної системи соціального забезпечення.

 

Українські біженці на ринку праці

 

Станом на січень 2023 р

 

Скільки людей, які втекли з України, вже знайшли роботу в Німеччині, поки невідомо. Однак, за даними Федерального агентства зайнятості, кількість працівників з українським громадянством, які платять соціальні внески, зросла з лютого по жовтень 2022 року з 57 000 до приблизно 120 300

 

Згідно з дослідженням «Біженці з України в Німеччині», 17 відсотків біженців з України працездатного віку (15-64 роки) мають роботу в Німеччині (станом на жовтень 2022 року). 83 відсотки з них працюють як наймані працівники, по вісім відсотків — фізичні працівники або самозайняті. 71 відсоток із них займається «кваліфікованою» або «висококваліфікованою» роботою, особливо у сфері послуг. Джерело

 

Які кваліфікації ви маєте з собою?

 

У середньому біженці з України мають дуже високий рівень освіти – як у порівнянні з іншими біженцями, так і в порівнянні із загальним населенням Німеччини. Майже три чверті з них (72 відсотки) вважаються «висококваліфікованими», тобто мають вищу або технічну освіту. Біженці, які прибули до Німеччини, також є особливо кваліфікованими по відношенню до українського населення.

 

В Україні порівняно велика кількість жінок працювала в академічних, технічних або медичних професіях – тобто в сферах, де в Німеччині відчувається серйозна нестача кадрів. Це має полегшити пошук роботи. Перші дані консультаційних центрів свідчать, що багато українців хотіли б працювати вчителем або медсестрою.

 

Згідно з опитуванням Інституту досліджень ринку праці та професійної підготовки, майже два відсотки німецьких компаній взяли на роботу українських біженців – переважно з оптової та роздрібної торгівлі, будівництва та гастрономії (станом на червень 2022 року).

 

Спочатку вивчіть німецьку мову та отримайте визнання вашої кваліфікації

 

На думку експертів, ефективність інтеграції в ринок праці значною мірою залежить від швидкого визнання кваліфікацій, отриманих в Україні. Ще одним викликом є знання мови: 80 відсотків українців, опитаних у рамках дослідження «Біженці з України в Німеччині», заявили, що німецькою володіють трохи або зовсім не володіють; 50 відсотків відвідують мовні курси. Станом на кінець листопада близько 185 тисяч дорослих українців розпочали інтеграційний курс (станом на 13 грудня 2022 року). Джерело

 

 

Поки вони не вивчать німецьку, деякі з них можуть обирати роботу, яка не вимагає стільки знань німецької мови, як-от робота з прибирання чи тимчасова робота, а потім «застрягати» в цих сферах з низькою кваліфікацією. Тому експерти рекомендують кращі мовні та інтеграційні пропозиції. Джерело

 

Скільки українців безробітні?

 

З 1 червня українські біженці мають право на пільги центру зайнятості. Це відображено в статистиці ринку праці: за даними Федерального агентства зайнятості, зростання безробіття в Німеччині в останні місяці можна частково пояснити міграцією біженців з України.

 

За даними Федерального агентства, на кінець грудня в центрах зайнятості було зареєстровано близько 462 тис. біженців з України, більшість із них у Північному Рейні-Вестфалії (близько 99 тис. осіб), Баварії (близько 62 тис. осіб) і Баден-Вюртемберзі (майже 62 тис. осіб). ). Для порівняння: у лютому, на початку російсько-загарбницької війни, по всій Німеччині їх було 15 700. Джерело

 

Лише близько 40 відсотків з них зареєстровані як безробітні, на кінець грудня їх було близько 183 тисяч українців. Більшість, наприклад, відвідує інтеграційні курси або доглядає за дітьми. З кінця вересня кількість безробітних українців падає – також через участь у інтеграційних курсах. джерело.

 

Військові дії та напади у зв'язку з війною

 

Статус: груд. 2022 рік

 

З початку війни в Україні надходять повідомлення про бойові дії та напади на людей російського та українського походження та їхні об’єкти, особливо в соціальних мережах. Останнім часом цифри знизилися.

 

З моменту вторгнення федеральне управління кримінальної поліції зареєструвало понад 4000 «кримінально значимих подій» у зв’язку з конфліктом по всій Німеччині (станом на 21 жовтня 2022 року). Порівняно з першими тижнями війни кількість злочинів зменшилася: якщо Федеральне управління кримінальної поліції спочатку реєструвало близько 200 злочинів на тиждень, з кінця травня ця тенденція різко знижується. джерело

 

Опитування MEDIENDIENST державних органів кримінального розслідування показує: серед земель, у яких було скоєно багато злочинів, є Баварія з 543 злочинами, Берлін з 589 і Нижня Саксонія з 853 злочинами (станом на 9 листопада 2022 року). Кілька LKA не змогли надати жодної інформації з цього приводу. Кримінальними злочинами є переважно пошкодження майна та образи, а також пропагандистські злочини. Були також випадкові травми. Постраждали люди російського, українського чи білоруського походження.

 

Проте експерти застерігають від дезінформації та пропаганди у зв’язку з ймовірними нападами на росіян та інституції. Зокрема, у соціальних мережах можна помітити, що облікові записи, які іншим чином поділяють російську пропаганду, навмисно створюють і поширюють неправдиві повідомлення про напади. Згідно з дослідженням Фонду Амадеу Антоніо, подібні неправдиві повідомлення неодноразово цілеспрямовано поширюються ідеологами змови або людьми з «латерального мислення». Експерти вважають, що російський уряд також намагається створити заворушення всередині Німеччини за допомогою пропагандистських кампаній і ускладнити розуміння масштабів реальної проблеми.

 

Які наслідки війни для громад у Німеччині?

 

Станом на березень 2022 р

 

Поки це незрозуміло. Надходять повідомлення про злочини проти осіб російського чи українського походження – здебільшого пошкодження майна або образи та погрози. Однак, згідно з повідомленнями ЗМІ, Федеральне міністерство внутрішніх справ застерігає від неправдивих повідомлень у цьому контексті. З боку російської держави могла бути цілеспрямована дезінформація. Джерело

 

Як бачать війну громади?

 

Згідно з першими опитуваннями, іммігранти з Росії та їхні нащадки сприймають війну так само критично, як і решта населення: понад 80 відсотків вважають, що російський уряд відповідальний за війну, згідно з першим опитуванням Dezim Institute (онлайн-опитування з близько 2600 респондентів, 370 з яких мають пострадянське міграційне походження). Згідно з дослідженням, припущення про те, що ця група підтримає Путіна, є неспроможними. Але є й відмінності: серед іммігрантів дещо нижча підтримка санкцій проти Росії і вони дещо більше вважають відповідальним за НАТО, ніж решта населення.

 

Можливі конфлікти в громадах у Німеччині не відбуваються за етнічними чи мовними ознаками. Таку оцінку дали експерти на прес-конференції медіаслужби 21 лютого, перед початком війни. Носії російської мови не є автоматично лояльними до Росії, і те саме стосується вихідців з України. «Лінії конфлікту проходять прямо через громади», — каже історик Янніс Панайотідіс.

 

За словами журналіста та активіста Миколи Кліменюка, російська пропаганда менш популярна серед російськомовних громад Німеччини, ніж це було під час анексії Криму в 2014 році. Комунікагент Анна Литвиненко каже, що люди, пов’язані з Україною, останніми місяцями стали більш політично активними. Як і на початку війни в Україні у 2014 році, багато з них висловлюватимуть свою солідарність, організовуватимуть доставку допомоги та будуть брати участь у мітингах проти російської агресії.

 

 

Детальніше про експертні заяви >> тут.

 

Інформаційні пропозиції для українських біженців

 

Станом на квітень 2022 р

 

Віднедавна Tagesschau доступний з українськими та російськими субтитрами. RTL щоденно публікує новини про війну українською мовою. А Tagesspiegel перекладає українською окремі статті. Це лише кілька прикладів того, як німецькі ЗМІ адаптують свої новини, щоб охопити біженців з України. З початком війни російськомовні ЗМІ в Німеччині також більше зосереджувалися на контенті для біженців.

 

MEDIENDIENST склав огляд інформаційних пропозицій для українських біженців:

 

Медіа-пропозиції для біженців:

 

⇒ В «Україна Оновлення» RTL репортажі про війну німецькою та українською у будні. Модеруватиме формат телеведуча-біженка Кароліна Ашіон.

 

⇒ Cosmo, міжнародна радіопрограма WDR, щодня транслює Ukrainian Deutschlandminute, короткий подкаст українською мовою.

 

⇒ Медіа-центр ARD пропонує доступ до Tagesschau з українськими та російськими субтитрами, а також до шоу з мишкою та багатьох інших дитячих програм українською мовою.

 

⇒ Tagesspiegel публікує українські переклади окремих статей.

 

⇒ Deutsche Welle пише українською та російською мовами та публікує щоденні зведення новин обома мовами на YouTube.

                  

⇒ BILD TV пропонує українські субтитри. А Bild.de публікує тексти про конфлікт українською.

 

⇒ Funk, молодіжний портал ARD і ZDF, керує обліковим записом в Instagram how.to.deutschland, де надає інформацію про повсякденне життя Німеччини.

 

⇒ Mitteldeutscher Rundfunk публікує новини, інформацію та пропозиції допомоги українською мовою. Також є щоденний 5-10-хвилинний подкаст новин українською мовою.

⇒ Журнал «Катапульт» опублікував спецвипуск з українською командою новин і щоденно твітить через Катапульт-Україна

 

Інформація від влади та громадських організацій:

 

⇒ Федеральне міністерство внутрішніх справ створило платформу Germany4Ukraine. Там біженці можуть знайти відповіді на запитання про в’їзд, дозвіл на роботу чи медичне обслуговування.

 

⇒ На веб-сайті Федерального уповноваженого з питань інтеграції, міграції та втечі є відповіді на поширені запитання щодо законодавства про в’їзд, проживання та надання притулку, розміщення, системи охорони здоров’я, а також важливі органи та контакти. Інформація доступна англійською, німецькою, українською та російською мовами, а також доступна для завантаження.

 

⇒ Довідник Німеччина пропонує юридичну та практичну інформацію щодо дозволів на роботу, проживання, державної допомоги, догляду за дітьми, навчання та життя на окремій сторінці в Україні. Пропозиція є безбар’єрною та доступна українською, російською, англійською та німецькою мовами.

 

⇒ Центр консультації споживачів оприлюднив важливу інформацію українською мовою про в’їзд, проживання, мобільність, проживання та реєстрацію, тарифи на телефонний зв’язок та Інтернет, грошові перекази з та в Україну та відкриття рахунку в Німеччині.

 

 

***

 

Екскурс: правова ситуація в Польщі, Чехії, Угорщині

 

Станом на червень 2022 р

 

У трьох аналітичних записках Mercator Forum Migration and Democracy (MIDEM) узагальнив державні заходи та суспільну реакцію в Польщі, Угорщині та Чехії на втечу з України.

 

Правове становище українських біженців у Польщі

 

Наразі найбільше біженців з України прийняла Польща. 12 березня там набув чинності пакет законів, які небюрократично регулюють правове становище біженців. Це стосується лише громадян України та їхніх подружжя та дітей. За словами заступника міністра Мацея Восіка, громадяни третіх країн повинні використовувати існуючі канали для отримання посвідки на проживання в Польщі.

 

Серед іншого, спеціальний законодавчий пакет передбачає:

 

Дозвіл на проживання: після легального в’їзду до Польщі (не раніше 24 лютого 2022 року) громадяни України та їхні дружини та близькі родичі отримують дозвіл на проживання на 18 місяців. Ви можете продовжити його після закінчення терміну дії. Якщо виїжджаєте з Польщі більше ніж на місяць, ви втрачаєте статус. Українцям, які раніше проживали в Польщі і ще не мають посвідки на постійне проживання, з 24 лютого також автоматично продовжать візу на 18 місяців.

Ринок праці та соціальна система: для українських біженців введено нову категорію в системі національного реєстру (PESEL). Українці можуть подати заявку на отримання номера через міські відділи реєстрації громадян. З його допомогою вони можуть, наприклад, відкрити рахунок у банку, стати на облік у лікаря чи податкової інспекції та працювати. Після реєстрації біженці отримують одноразову виплату в розмірі 300 злотих (близько 60 євро). Отримавши номер PESEL, українські біженці також можуть претендувати на допомогу по безробіттю та інші соціальні виплати (наприклад, сімейні виплати та субсидії по догляду за дитиною). Роботодавці можуть реєструвати українських працівників небюрократично, при цьому МВС може вводити верхні межі, які залежать, зокрема, від місцевого ринку праці.

Фінансова підтримка домогосподарств, які приймають біженців: люди в Польщі, які приймають біженців з України у своїх домівках, отримують еквівалент 1200 злотих на місяць (приблизно 250 євро) протягом двох місяців.

Фінансування: Польський державний банк створює спеціальний фонд для підтримки муніципалітетів у прийнятті біженців з України. Райони (воєводства), які координують більшість заходів (наприклад, пункти первинного прийому), можуть надавати замовлення організаціям громадянського суспільства в небюрократичний спосіб.

Система охорони здоров’я: спеціальний законодавчий пакет забезпечує регулярний доступ до польської системи охорони здоров’я для українських біженців, а також дозволяє їм отримати психологічну підтримку, що фінансується державою.